Будслав. Орден Менших Братів Францисканців

0

ІСТОРІЯ ПАРАФІЇ

Повстання місцевості «Будслав» пов’язане з приходом сюди Братів Менших Францисканців. Король Речі Посполитої та Литви Олександр Ягайло 1504 році подарував братам Францисканцям 600 моргів лісу. Територія знаходилася поміж трьома річками Сервач, Зуйка, і Турака. На сьогоднішній день дві з них є й досі натомість положення третьої можна легко знайти за старовинними мапами.

Брати прибули сюди з монастиря в Вільні в 1530 році. Їхнім завданням було опікуватися лісом, доглядали його, а також сплавляти по річці деревину для побудови монастиря в Вільні.

Перші брати які сюди прибули поселилися в дерев’яних куренях, – невеликих будинках, які ззовні пригадували буди. Звідси і бере свою назву поселення «Буда». В старих архівних записах можна зустріти саме таку назву. З часом коли невелике поселення почало розвиватися, а звістка про особливість цього місця сягала далеко поза його межі, «Буду» почали називати славною, тобто – Будславом.

Розвиток культу Матері Божої Будславської пов’язаний з історією яка трапилася з одним місцевим братом монахом який одного разу вирушив в обхід угіддь, що належали монастирю. Здійнялася велика буря і монах заблукав так, що не розумів де він знаходиться, почав шукати дорогу і пішов навмання. Десь в далечині побачив якесь світло і пішов в тому напрямку. Ледве продершись крізь гущавину він з подивом усвідомив, що знаходиться в своїй Буді перед каплицею де всі разом збиралися на молитву. Світло яке він бачив виявилося зображенням Матері Божої, яка сказала “Це місце я вибрала як постійний притулок грішників”. Неповіривши власним очам Брат швиденько розбудив і покликав інших братів які бачили те саме і повиходивши попадали на коліна та продовжували молитися аж доки тривало видіння.

Коли про це дізналися настоятелі Ордену, одразу прислали сюди перевірку, щоб перевірити автентичність обявлень.

В звязку з культом, що почав розвиватися, в 1589 році побудували тут чималеньку деревяну каплицю. В головному вівтарі помістили ікону “відвідин св. Єлисавети”

Згодом навколо Храму і монастиря з’явилося поселення місцевих жителів. Кількість паломників постійно збільшувалася і навколо колішньої пустельні з’явилася парафія, хоч і точної дати її повстання невідомо. Але вже в 1793 році тут повстала дворічна початкова школа. В цій школі навчало двоє монахів а кількість учнів сягала навіть 25 чоловік.

Відомо що в 1756 році при монастирі діяла музична школа, навчалося в ній в середньому 15 учнів. Утримання школи взяла на себе Барбара Скорульська, проте достеменно невідомо хто навчав в цій школі.

В 1858 році, згідно з царським указом, відбулася касація монастирів яка торкнулася і Будслава. Доля монахів францисканців майже невідома. Декілька з них залишилися в околицях. Правдоподібно декілька з них змінили францисканські хабіти на сутани і залишилися працювати в Будславі і служити потребам місцевої громади.

Далі нажаль немає чіткої інформації про долю парафії, храму і монастиря, в історії Будслава з’являється біла пляма. Яка ще чекає на більш детальне дослідження. Відомо що монастир був повністю зруйнований, – розібраний на цеглу з якої було побудовано солдатські казарми. Бо неподалік проходив кордон між Польщею та Росією, і в Будславі базувалася військова частина.